Перебування іноземців на території Турецької Республіки регулюється Законами № 5683 від 15.07.1950 р. “Про проживання та подорожі іноземців в Туреччині”, № 5682 від 15.07.1950 р. “Про паспорти”, Законом від 18.12.1981 р. “Про заборонені військові зони і зони безпеки”, № 442 від 1924 р. “Про сільські поселення”.

Іноземці, які бажають приїхати в Туреччину, мають отримати відповідні візи в консульській установі Турецької Республіки або безпосередньо на кордоні.

Іноземці, які хочуть працювати в Туреччині, мають подати заяву до консульського відділу Посольства Туреччини або Генерального консульства за місцем їх постійного проживання, які, в свою чергу каналами Міністерства закордонних справ Туреччини повідомляють про це Міністерство внутрішніх справ. Якщо немає заперечень щодо роботи цього іноземця в Туреччині, то йому надається робоча віза.

Іноземці, які приїхали до Туреччини з метою працевлаштування по робочій візі, мають до початку трудової діяльності протягом 1 місяця з моменту в’їзду в країну отримати дозвіл на проживання. Дозвіл на проживання (Ikamet Tezkeresi) оформлюється у відділах по справах іноземців управлінь Служби безпеки Туреччини за місцем майбутнього проживання. Термін дії таких дозволів, як правило, 6 місяців.

Іноземці, які прибувають до Туреччини з метою навчання, також мають отримати Дозвіл на проживання на підставі студентської візи, виданої консульською установою Туреччини за місцем їх постійного проживання. Термін дії Дозволу на проживання – 1 рік. Він може бути подовжений на 1 рік при кожному новому зверненні.

Іноземці, які мають намір одружитися з турецькими громадянами, в'їжджають на територію Туреччини по туристичних візах. Після отримання Міжнародного свідоцтва про шлюб (Aile Cuzdani) іноземці до закінчення терміну дії туристичної візи мають звернутися до Відділу по справах іноземців Управління служби безпеки за місцем майбутнього проживання. Вперше Дозвіл на проживання видається на 1 рік. Після закінчення терміну дії його може бути продовжено на 2 роки, а при наступних зверненнях - на 5 років.

Якщо у неповнолітньої дитини іноземця є окремий паспорт, їй може бути видано окремий Дозвіл на проживання. У разі, якщо дані про дитину внесені в паспорт батьків-іноземців, його дані вносяться в Дозвіл на проживання батьків.

Законом № 5683 встановлено винятки щодо обов’язку деяких категорій іноземців отримувати Дозвіл на проживання:

1. Відповідно до ст.4 вищезгаданого Закону іноземці, які прибули по колективному паспорту з метою подорожувати, можуть перебувати на території Туреччини до 2 місяців, не оформлюючи Дозвіл на проживання. Цей термін може бути продовжено відповідним губернаторством ще на 2 місяці. До іноземців, які прибули по колективному паспорту, а потім вирішили залишитись на території Туреччини, застосовуються звичайні норми права.
2. Згідно з п.3ст.3 Закону № 5683 звільняються від обов’язку отримувати Дозвіл на проживання іноземці, які прибули в Туреччину з метою участі у конференціях і концертах та інших культурних заходах, за умови, якщо вони будуть перебувати на території Туреччини менше ніж 1 місяць.
3. Іноземці, які прибули до Туреччини (в зони, спеціально визначені Радою Міністрів) по туристичних візах з метою участі у національних або міжнародних історичних, культурних і інших заходах мистецтва, у фестивалях і спортивних змаганнях, конгресах і конференціях, виставках і ярмарках, у складі делегацій, або з метою лікування чи необхідністю зміни клімату, можуть перебувати в цих зонах протягом 4-х місяців з моменту в’їзду в країну, не отримуючи Дозвіл на проживання за умови, якщо у візі немає позначки щодо обмеження терміну перебування. (ст.5 Закону № 5683).
4. Аналогічні пільги надаються туристам, які прибули в Туреччину з посвідченнями “Тріптік”, Дозволами на проходження митниці від Міжнародного туристичного і автомобільного Союзу. (ст.6 Закону № 5683).

1. Тим, хто прибув до Туреччини лише з наміром працювати на роботі, яку, за законом, можуть виконувати лише громадяни Туреччини;
2. Тим, чиї дії та поводження не відповідають турецьким законам та звичаям або є неприпустимими з політичних міркувань.
3. Тим, хто не має коштів на проживання в Туреччині протягом заявленого терміну і не має можливості забезпечити їх законним шляхом;
4. Тим, хто в’їхав до Туреччини, хоча їм це було заборонено.
5. Тим, хто протягом проживання в Туреччині порушував громадський спокій та порядок.

Мають бути пред’явлені наступні документи:

1. Письмова заява.
2. Оригінал або копія паспорту, або документів, які його заміняють.
3. 4 фотокартки.
4. Для іноземців, які мають робочу візу, документи і інформація про роботу.
5. Для осіб, які перебувають у шлюбі з турецькими громадянами, документи, які підтверджують факт укладення шлюбу.
6. Квитанція про оплату.

Безкоштовно Дозвіл на проживання видається:

1. іноземцям, які навчаються в турецьких школах або університетах;
2. журналістам;
3. іноземним спеціалістам та іноземцям, що мають вчені ступені, які працюють в турецьких державних, обласних, муніципальних адміністраціях, офіційних установах і пов’язаних з ними установах, а також не працюючим членам їх сімей;
4. малозабезпеченим особам (якщо ними буде пред'явлено компетентним органам відповідні документи);
5. тюркомовним іноземцям, натуралізація яких спрощена у зв’язку із схожістю культурних традицій;
6. співробітникам і технічному персоналу іноземних дипломатичних та консульських установ.

Іноземці, які втратили Дозвіл на проживання, мають негайно звернутися до Служби безпеки з метою отримання нового посвідчення. При цьому сплачується лише половина суми, передбаченої тарифами при отриманні першого Дозволу на проживання. Термін дії нового Дозволу на проживання встановлюється відповідно до терміну дії втраченого (ст.11 Закону № 5683).

Іноземці, які прибули в Туреччину з метою працевлаштування, мають в строк не пізніше 15 днів з моменту початку роботи сповістити про це компетентні органи (відділи по справах іноземців відповідних управлянь Служби безпеки Туреччини) за місцем проживання і отримати відповідну позначку в дозволі на проживання. Також відповідні обов’язки по реєстрації іноземців, яким було надано роботу, покладаються і на працедавців. Згідно зі ст.16 Закону № 5683 від 15.07.1950 р. “Про проживання та пересування іноземців в Туреччині” “працедавець, який прийняв на роботу іноземця, має в термін до 15 днів письмово надати турецьким компетентним органам наступні дані: ім’я, прізвище, громадянство, спеціальність іноземця, номер і дата видачі дозволу на проживання, розмір заробітної платні на місяць, адреса проживання.

Законом № 5683 також регламентовано, що іноземці можуть проживати тільки в місцях, спеціально дозволених для їх проживання. Відповідно до ст. 14 цього ж Закону “якщо іноземці, які мають дозвіл на проживання в Туреччині, змінили місце проживання, вони мають протягом 48 годин особисто або через іншу особу повідомити про це компетентні органи, як за новою, так і за старою адресою”.